вересень 2017
Ейфорія від отримання на ринку трьох мільярдів доларів “без особливих зусиль” може зіграти злий жарт з урядом – реформи якщо не згорнуться, то йтимуть ще повільніше, – вважає генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
Розміщення п’ятнадцятирічних єврооблігацій на 3 мільярди доларів дійсно можна вважати вдалим для України.
Вперше держава отримала на відкритому ринку таку величезну суму (колишнім рекордом було залучення 2,6 мільярдів доларів у 2012 році). Вперше держава залучила настільки довгий борг (раніше найдовшим було десятирічне розміщення). Більш того, вперше Україна зважилася на ринкове розміщення боргу з таким низьким кредитним рейтингом ( “В-” від Standard & Poor’s і Fitch).
Скептики кажуть, що можна було б залучити і під більш низькі відсотки – адже Україна буде платити за цими паперами 7,375% річних, або 221 млн доларів на рік.
Тут важко не погодитися – ставку дійсно можна було б отримати й нижчу. Наприклад, залучаючи борг не на ринку, а у якогось багатого сусіда, як це зробив Янукович у 2013 році, отримавши ті ж 3 мільярди під 5% річних. Правда, всього на два роки.
Але потрібно розуміти, що за неринкову ставку все одно доведеться заплатити – і часом набагато більше, ніж вийде заощадити на відсотках.
Те, що ставка вийшла цілком ринковою, вже довів сам ринок – в перший день торгів п’ятнадцятирічними облігаціями міжнародні фонди їх купували за ставкою 7,40%, тобто вище, ніж буде платити держава.
Чи могла все ж таки процентна ставка бути нижче? Теоретично – так, адже в 2006-2007 роках Україна залучала десятирічні облігації під 6,58% -6,75% річних. Але тоді суми залучень були скромнішими (до одного мільярда), та й кредитні рейтинги України були на три пункти вище, ніж сьогодні ( “ВВ-” від Standard & Poor’sі Fitch). А кредитний рейтинг від міжнародних агентств, що показує ризик будь-якого позичальника, безпосередньо впливає на ставку.
Наприклад, недавній дебютний випуск десятирічних єврооблігацій Таджикистану обійшовся цієї екзотичної для переважної більшості інвесторів країні в 7,125% річних, тобто дешевше, ніж Україні.
І це при тому, що в супровідних документах до облігацій описуються такі пікантні подробиці, що через Таджикистан проходить один з найпотужніших світових наркотрафіків. Але навіть при таких особливостях країни її кредитний рейтинг від Moody’s виявився на цілих два пункти вище, ніж український.
Так, схоже нас кредитні агентства не шанують і з цієї причини нам доводиться нести додаткові витрати. Отримавши таджицьку ставку по нашим новим облігаціям ми б економили на рік на відсотках близько 200 мільйонів гривень. Але варто чесно сказати, що ми не особливо і заслужили високих рейтингів.
Адже якби ми реально імплементували все ті реформи, про які так багато говоримо (судова реформа, пенсійна реформа, медична реформа, ефективна боротьба з корупцією, приватизація, валютна лібералізація), то у кредитних агентств не було б причин не підвищувати наші рейтинги.
А що ми бачимо зараз? У наших західних партнерів з кожним днем все більше претензій. Наприклад, до реформи ринку газу, яка вважається однією з найуспішніших за останні три роки.
На жаль, успішне розміщення єврооблігацій тільки збільшує ризик того, що реформи у нас якщо не згорнуться, то йтимуть ще повільніше. Адже так і залишилися, хто не проголосував ряд найважливіших реформ (пенсійна, медична, судова). Крім цього, з’явилася напруга в стосунках з МВФ.
Ейфорія від отримання на ринку трьох мільярдів доларів “без особливих зусиль” може зіграти злий жарт з нашим урядом.
Адже виявляється, що є місця, де сьогодні можна отримати набагато більше грошей, ніж обіцяє МВФ (до 1,9 млрд. Доларів в наступний транш), і при цьому не брати на себе підвищених зобов’язань, які висуває Фонд – тобто взагалі без реформ.
Хоча співпраця з МВФ і можливість залучати борги на вільному ринку – речі пов’язані. Якщо наша країна отримає негативну характеристику від МВФ за результатами чергового перегляду, за цим неодмінно підуть зниження її кредитного рейтингу агентств, що тут же закриє можливість залучати міжнародні позики.
Тому я дуже сподіваюся, що запаморочення від отримання рекордного позики не заразить наших політиків, і ми побачимо активну роботу над усіма запланованими реформами.
Адже реформи, в Зрештою, не Фонду потрібні. Вони потрібні нам, жителям цієї країни.
Ігор Мазепа
генеральний директор, власник інвестиційної компанії Concorde Capital
