жовтня 2017
Зміну пенсійного законодавства реформою можна назвати з великою натяжкою. Пенсійний фонд залишається монопольним механізмом щодо перерозподілу грошей громадян, що працюють пенсіонерам, – вважає генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
З прийняттям пенсійної реформи в Україні банальна фраза “пішов на заслужений відпочинок” набуває буквальне значення.
Тепер пенсію дійсно потрібно заслужити – вона стає привілеєм для тих, хто працював не менше 25-35 років.
Благо, для нинішніх пенсіонерів, які стали тепер обраною категорією громадян, останні зміни в пенсійному законодавстві обіцяють тільки надбавки до пенсії.
Однак своїм жорстким ставленням до майбутніх пенсіонерів ця реформа мало чим відрізняється від проведеної в 2011 році тодішнім віце-прем’єром Сергієм Тігіпком.
Якщо в 2011 році наша влада безпосередньо збільшила пенсійний вік громадян, то реформа 2017 року збільшила те, що Міжнародний валютний фонд називає “ефективним пенсійним віком”. Результат, очевидно, буде таким самим – середній вік виходу на пенсію буде зростати.
Як і в 2011 році, зміну пенсійного законодавства реформою можна назвати з великою натяжкою. Принципово нічого не змінюється. Лише підвищуються шанси на те, що в далекому майбутньому державний пенсійний фонд зменшить дірку в бюджеті.
При цьому непроста демографічна ситуація не гарантує, що ця останнє ускладнення умов виходу на пенсію для українців, що працюють.
Державний пенсійний фонд і далі залишається монопольним механізмом щодо перерозподілу грошей, громадян що працюють, пенсіонерам. Функцій фонду, тобто накопичувача коштів, він не виконує.
Щоб завершити реформу, потрібно йти далі й створювати накопичувальні пенсійні рахунки для громадян, що працюють. Тоді хоча б частина пенсійних внесків буде накопичуватися для майбутніх персональних виплат замість того, щоб йти в загальний котел покриття дефіциту державного фонду.
Накопичувальні пенсійні рахунки та приватні пенсійні фонди – норма в більшості західних країн. Вони не тільки дозволяють їх власникам спокійніше дивитися в майбутнє, а й відіграють важливу роль у фінансовій системі країни.
Такі фонди не просто накопичують заощадження громадян, а й інвестують їх. Від цього подвійна користь: вкладники примножують гроші на своїх рахунках, а економіка отримує кошти для інвестування.
Ці кошти – довгострокові, адже пенсійні фонди готові вкладати їх в “довгі” інвестиції. Це те, чого так не вистачає нашій економці, адже банківська система, що накопичує в основному короткострокові вклади населення, не може собі дозволити довгострокове кредитування.
Оновлене пенсійне законодавство передбачає впровадження накопичувальної пенсійної системи з 2019 року, але поки не дає ніякої конкретики, як ця система буде виглядати.
Можливо, перешкодою для накопичувальної системи є МВФ, представники якого висловлюють свій скепсис з приводу її створення. Можливо, саме тому питання приватних пенсійних фондів перенесли на період, коли поточна програма співпраці з МВФ закінчиться.
Якщо ми дійсно хочемо створити ефективну накопичувальну систему, це питання не можна відкладати до початку 2019 року. Вже сьогодні потрібно працювати над створенням ефективного фондового ринку, який зможе перетворювати накопичення приватних фондів в засоби для довгострокових інвестицій.
Вже сьогодні потрібно створювати стимули для створення таких фондів і ефективні механізми контролю над ними. З тим, щоб через рік можливе введення накопичувальної пенсійної системи не стало новою прикрою несподіванкою для українців або новим приводом для критики влади.
Будь-які непродумані рішення в цій сфері можуть погубити довіру до накопичувальної системи, зруйнувавши важливий фактор розвитку нашої економіки.
Ігор Мазепа
генеральний директор, власник інвестиційної компанії Concorde Capital
http://www.epravda.com.ua/columns/2017/10/17/630143/
