жовтня 2015
Колись логотип інвестиційної компанії Concorde Capital красувався на даху найреспектабельнішого на той момент бізнес-центру «Парус» у центрі Києва, але у 2010 році він звідти зник. Криза вирувала вже тоді, але навряд чи хтось міг уявити, що ситуація буде настільки сумною, як зараз. Проте, один із найвпливовіших інвестиційних банкірів країни – власник Concorde Capital Ігор Мазепа, демонструє небачений для сьогодення оптимізм. Він вважає, що фінансова ситуація в країні поступово стабілізується і протягом кількох місяців економіка покаже перші ознаки одужання – банки поступово відновлять кредитування та в країну почнуть надходити перші інвестиції.
Восени 2014-го року Мазепа вийшов із наглядової ради «Альфа-банку», щоб продовжити роботу в наглядовій раді державного «Укрексімбанку». “Я не зміг відмовити Президенту”, – так він прокоментував своє рішення. Про особливі відносини Мазепи з Порошенком говорять багато – сам він не приховує, що його компанія співпрацювала з Порошенком-бізнесменом, поки той ще не був главою держави. Зараз багато вихідців із Concorde обійняли державні посади, що часто пояснюють особливою довірою Президента до інвестбанку. Сам Мазепа стверджує, що у владу не хоче і називає себе, якщо не головним, то «одним з небагатьох інвестбанкірів, що вижили» в країні.
На вашу думку, що відбувається в українській банківській системі? Якою буде її конфігурація після очищення? Скільки банків ще спіткає та сама сумна доля, що «Форум», «Дельту», «Фінанси та кредит»?
Ситуація вже близька до дна. Думаю, піде ще кілька десятків банків, які або займалися фіктивними операціями, або просто вважалися банками. Банківська система зараз не виконує ні функцію заощадження, ні накопичення, ні інвестування, не сприяє зростанню економіки, єдина її функція – платежі, де банки заробляють якийсь комісійний дохід. Це пов’язано з тим, що якийсь час тому був набіг на банки — маю на увазі наплив вкладників, які бажають забрати свої депозити. Але останні три-чотири місяці бачу стабілізацію – курс гривні стабільний, немає девальвації, спостерігається навіть деяка ревальвація. Найкращі індикатори – це ларичні котирування: навіть там гривня зміцнюється. Бюджет виконується, і в першому півріччі країна вийшла із добрим бюджетним профіцитом. Ситуація у зоні АТО теж у якомусь сенсі стабілізувалася. І це призводить до пожвавлення у бізнес-середовищі.
Пожвавлення видно у багатьох галузях. Розмовляю з рестораторами: у них ситуація краща, ніж була навесні. Почалися якісь продажі автомобілів. У таксистів з’явилося більше клієнтів. Аналогічна ситуація у багатьох інших індустріях. Всі ці ознаки говорять про те, що якщо так піде ще місяців шість-вісім, а краще дванадцять, то банки точно відштовхнуться від дна. Тепер причини цього непогані. Нацбанк на міжбанку щотижня викуповує долари, і курс гривні навіть зміцнюється. Це говорить про те, що пропозицію долара та гривні збалансовано. Нацбанк нещодавно знизив облікову ставку – це спричинить зниження ставки прибутковості за депозитами Нацбанку, і будуть передумови для того, щоб банки почали кредитувати економіку та стимулювати споживчий попит через споживчі кредити.
Наскільки швидко можна відновити кредитування реального сектора і що для цього потрібно?
У країні має відновитися стабільне зростання всього – ВВП, промислового виробництва, споживчих настроїв, а головне – корпоративних заробітків. Нині насправді частка «поганих» кредитів становить до 70%. На початку року вимальовується якась конфігурація. Технічно не всі проблемні банки встигнуть піти з ринку, але більшість піде. Ми залишимося в банківській системі, де домінуватимуть держбанки – у них практично безмежний доступ до капіталу, їхня частка ринку зростатиме. Залишиться системотворчим «Приватбанк», але це банк однієї людини, яка тримається на її харизмі. Залишиться низка західних банків. І, швидше за все, розпочнеться якась консолідація. “Альфа” купить Unicredit, з’являться інші покупці, щоб придбати банки з меншими активами, – і 15-20 робочих банків із кризи вийдуть.
Як можна оздоровити той величезний портфель кредитів держкомпаніям, який утворився в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку?
Не лише держбанки мають проблеми з держструктурами. І не лише з держструктрами. Банки мають проблеми більше з приватними позичальниками. Рекомендація одна для всіх — треба чесно визнати цю заборгованість і бажано списати. Очевидно, що позичальники не здатні повертати навіть ті з них, хто продовжує обслуговувати свої борги. Ця ситуація продовжує залишатися, на неї часто заплющують очі, але рано чи пізно це доочищення відбудеться.
