червня 2016
Ігор Мазепа, генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital:
Генеральний директор інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа — досить відома особа на українському фінансовому ринку. По-перше, Мазепа є засновником і власником однієї з найбільших інвесткомпаній України, через яку пройшло безліч завидних угод: “Галнафтогаз”, “Перша приватна броварня”, Milkiland, ТММ, “Дарниця”, UMH тощо.
По-друге, за ним закріпився імідж головного рекрутера в уряді: ЗМІ охрестили його “радником Бориса Ложкіна з кадрових питань”, що пов’язано з його рекомендаціями щодо претендентів на високі посади (ДФС, “Укрспирт”, НКРЕКУ…), які він давав минулому уряду.
По-третє, ім’я Ігоря Мазепи іноді спливає у зв’язці з гучними аферами. З останніх — звинувачення в переведенні в готівку на тимчасово окупованих територіях коштів через мережу терміналів, що належить Concorde Capital.
Втім, пан Мазепа не показує, що чутки його особливо зачіпають, відповідаючи на не зовсім “зручні” питання. Мовляв, собака гавкає, караван іде.
Інша річ — те, що відбувається сьогодні в країні. Цю тему він готовий обговорювати довго та детально. Впливовий інвестбанкір мало вірить у приватизацію-2016 та чинний уряд. І все більше концентрується на своєму бізнесі, для якого криза, як він каже, швидше за можливості, ніж якісь неприємності.
— Ви пережили не одну кризу. Який з них найбільше вплинув на ваш бізнес та на вас особисто?
— Основний критерій — повчальна криза. Найповчальнішою для мене була криза 2008 р., хоча перші уроки я проходив ще в 1998 р. Це був час, коли ти помилково сприймав світ, жив у якихось ілюзіях, які раптом зруйнувалися.
Це стосується і людей, з якими ти працював, і бізнес-партнерів, і продуктів, які ти планував виводити на ринок, і самого відношення до бізнес-середовища.
Коли думав, що працюєш із адекватними людьми, а вони виявилися неадекватними, думав, що інвестуєш у ліквідні активи, а вони виявилися неліквідними тощо. Життя показало, що справи зовсім інакше. Але ми пройшли ту ситуацію дуже гідно, і вона стала для нас своєрідним трампліном.
На наступних кризах ми почали заробляти. І це добре, бо якщо ти гідно витримав подібні ситуації, то що тебе ще може зламати?
— Тобто зараз для вас криза — це більше можливостей?
— Для нас криза зараз — радість (сміється). Звичайно, сумно спостерігати, що за останні два роки країна змінилася не на краще, народ збіднів. Але з погляду прагматичного ставлення до бізнесу це для нас справді можливості.
— Деякі експерти висловлюють думку про те, що цього року активність на ринку M&A зросте. Що ви думаєте з цього приводу?
— Ринок справді оживає, як і вся економіка. За даними наших аналітиків, зростання номінальних заробітних плат цього року становитиме 20%. Зараз багато компаній починає набирати персонал — я відчуваю конкуренцію за людей, якої не було два роки.
Враховуючи ці фактори, інфляція за підсумками року становитиме близько 12%. Таким чином, з коригуванням інфляції реальне зростання заробітних плат збільшиться на 8%. Це означає, що люди зможуть не набагато, але все ж таки більше купити. Тобто збільшиться внутрішній попит, він і стане якимось драйвером, який витягне країну з глибокої прірви.
Непогано підтримали економіку зовнішні ринки: ціни на руду, метали, зерно з початку року зростали та продовжують зростати. Але я не був би оптимістом у тому, що ціни залишатимуться такими ж високими. Стабільний курс, скасування жорсткого валютного регулювання — усі ці чинники відкриють країну для надходження грошового капіталу.
— Але при цьому банківська система залишає бажати кращого…
— Банківська система справді впала, і, більше того, тут ми ще не досягли дна. Для мене критерієм того, що ми пройшли дно, буде те, що акціонери хочуть це зробити, а з боку банків, до яких є претензії у регулятора, — закриття цих претензій. На це потрібно ще рік-півтора. Ми побачимо ще десятки банків, що пішли.
— Чи можете їх назвати?
— Назви не говоритиму, банки — це делікатна тема.
— У яких галузях спостерігається найбільша ліквідність?
— Почали з’являтися угоди у фармацевтиці, АПК, ІТ у сфері медичних послуг. Ці сфери ліквідні. Вони і будуть драйверами виходу із кризи всієї економіки. ГМК та ресурсні сектори, звичайно, можуть бути як гальмами, так і драйверами, що показав минулий рік.
Колись країну підтримав Чемпіонат Євро-2012, підготовка до якого пожвавила попит.
