грудня 2017
41-річний засновник групи компаній Concorde Capital – Ігор Мазепа – далеко не сухий банківський клерк. Це великий широкоплечий чоловік із вибуховим характером. Він схожий на інвестбанкірів Волл-Стріт, якими ми їх знаємо з голлівудських фільмів. З пристрастю та знанням справи говорить про гроші: жонглює мільйонами, схоже згадує про знайомство з олігархами. І не підбирає виразів, коли йдеться про чиновників. Картину доповнює офіс Concorde на 16 поверсі бізнес-центру “Вітрило” – чим не нью-йоркський хмарочос?
В інвестбізнесі Ігор Мазепа з 1997 року. Після закінчення Київського національного економічного університету він працював у Prospect Investments. У 2000 році очолив Foyil Securities New Europe, у 2002 став керуючим директором MFK Investment Bank. Власну компанію Concorde Capital Мазепа створив у 2004 році. Нині це одна з найбільших компаній на ринку. Авторитетний рейтинг Thomson Reuters Extel Survey вже кілька років поспіль визнає аналітику Concorde Capital найкращою або однією з найкращих в Україні (друге місце у 2017 році, перше – у 2016-му).
Ігор Мазепа називає себе “опортуністичним бізнесменом” від англійської opportunity – сприятлива нагода: “Ми біжимо вперед без зупинки. Продаються місцеві облігації? Робимо місцеві облігації. Продаються євро-доларові реструктуризації? Робимо реструктуризації”.
Під час цього марафонського забігу компанія встигає інвестувати не лише гроші клієнтів, а й власні кошти. Сьогодні до групи Concorde входять компанії-ліцензіати ТОВ “Конкорд Кепітал” та ТОВ “Новавест”, які надають послуги на фондовому ринку України, кіпрська Concorde Investments (Cyprus) Ltd. Група володіє оператором зв’язку UMTC (ТОВ “Українські новітні телекомунікації”), інвестує у “Фінансову компанію “ОМП-2013” (бренд TYME) та мережу приватних медичних клінік “Добробут”.
На шляху трапляються і перешкоди. У 2015 році Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) запідозрила три десятки фізичних та юросіб у незаконних угодах. Серед підозрюваних була і компанія, яка раніше входила до групи Concorde. “Concorde (Bermuda) Limited не визнавала своєї провини або участі у таких діях і допомагала SEC у всіх запитах та питаннях. Компанія погодилася укласти угоду про врегулювання з SEC без визнання своєї провини. З лютого 2016 року Concorde більше не є учасником справи”, – пояснюють у прес-службі компанії. Сам Ігор Мазепа говорити про це не хоче.
Крім бізнесу, Ігор Мазепа займається громадською діяльністю: очолює бізнес-раду просвітницького проекту про бюджет “Ціна держави”, підтримує українську збірну з веслування. У 2016 році Мазепа особисто брав участь у змаганнях з веслування Кубка Принца Альберта II у Монте-Карло (Монако). Веслувальний клуб Concorde Capital посів друге місце.
В інтерв’ю LB.ua Ігор Мазепа розповідає про специфіку роботи інвесткомпаній у незалежній Україні, оцінює результати роботи Валерії Гонтарєвої, Айвараса Абромавічуса, Андрія Коболєва, розмірковує про майбутнє державного Приватбанку, а також каже, чому не вірить у велику приватизацію та продаж активів банків-банкрутів Фондом гарантування вкладів.
На чому зараз інвесткомпанії заробляють? І на чому заробляли раніше?
У 90-ті — на приватизацію. Усі інвесткомпанії купували задешево акції підприємств, що називається, «на землі» у фізосіб чи на конкурсах, і продавали задорого іноземцям. На той час іноземці скупили українських активів на мільярди доларів.
Після кризи 1998 року Росія пішла у дефолт, рубль девальвував, це вдарило і по Україні. Українські активи у портфелях іноземних інвесторів знецінювалися. І вже українські бізнесмени, котрі пізніше стали олігархами, скуповували ці активи. Жеваго, Григоришин, Пінчук, Коломойський — усі ці відомі прізвища. Я тоді працював у компанії, яка займалася консолідацією таких активів. Ми купували їх у іноземців та продавали місцевим бізнесменам.
Чому вони продавали ці активи, чому не залишили у себе і не дочекалися, поки знову зростуть у ціні?
Іноді вартість утримання цих портфелів була вищою, ніж вартість самих портфелів. Тоді можна було купити 5% АвтоКрАЗу або 10% ДніпроАзоту за 1000 доларів. Розрахунок йшов навіть не за ціною за акцію, продавалися одразу цілі пакети акцій. А інвестиційні банкіри були місточком між іноземними інвесторами та українським фондовим ринком.
Далі була Помаранчева революція, у світі — надлишок ліквідності. Дуже велика кількість грошей полювала дуже обмеженою кількістю якісних активів.
Криворіжсталь, Аваль, інші банки.
