Хороших податків не буває

Вирішувати питання податкової реформи потрібно прямо зараз, інакше політичні перегони відсунуть його на восьмий план, вважає інвестбанкір Ігор Мазепа
Усі українські уряди, зокрема й не найефективніші, намагалися провести податкову реформу. Звучали запальні промови, повторювалися ті самі правильні слова про поліпшення інвестиційного клімату. Але благі бажання впиралися в одне питання – “за які кошти годувати пенсіонерів і чим годувати багатомільйонний електорат?” Адже наші бюджетні зобов’язання становлять майже половину ВВП (близько 47% ВВП у 2015 році). Радикально переглянути їх духу не вистачає. Власне, на цьому некомфортному питанні всі податкові реформи закінчувалися, а “реформатори” губилися в пошуках “компенсаторів” мільярдних бюджетних втрат від зниження податкового навантаження.

Але проблема потворної податкової системи нікуди не подіється, і ми знову є свідками чергових реформаторських потуг. 3 вересня на Національній раді реформ були представлені пропозиції щодо покращення податкової системи. Я не хотів би поспішно критикувати ці пропозиції, оскільки були озвучені досить спільні ідеї і, швидше за все, деталі уточнюватимуть. Але за деякими нюансами хотілося б дати свій коментар.

Ідея “все по 20%” звучить красиво, але її вигоди для платників податків зовсім не очевидні. По суті, єдиною реальною зміною буде зниження ЄСВ, але навіть сама Міністр фінансів визнала, що зниження ЄСВ до 20% не компенсується підвищенням податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб. Крім того, пані Міністр обґрунтовано не вірить у швидку детенезацію нашої економіки. У цьому контексті виникає питання – наскільки серйозна ця пропозиція, якщо бюджетні втрати вже порахували, а витрати тільки зростають, і “компенсаторів”, зважаючи на все, ще не знайшли;
Основний “біль” бізнесу – це репресивність податкової системи. Якщо потрібно – притиснуть і ніхто, окрім зв’язків та корупції, тебе не захистить. Такий стан речей обумовлений тим, що популісти наобіцяли видати українцям із бюджету набагато більше, ніж може дати економіка. А під вибори ставки податків ще зростають. Тому, щойно виникає необхідність додаткових грошей – включається прес. Керувати політичним процесом без цього преса просто неможливо. Про цей нюанс у концепції нічого не сказано. І, якщо судити з нових щедротів уряду (підняття “соціалки” з 1 вересня), відмова від “ручного” податкового преса поки що до планів не входить.
“Компенсатори” у концепції детально не описані, але, зважаючи на все, це будуть додаткові податки. І тут, напевно, не обійдеться без “швидких грошей”, таких як акцизи та оподаткування АПК. Стрімке підвищення акцизів тягне зростання контрабанди. А це вже не зовсім узгоджується із озвученою реформою. А щодо АПК, то тут Мінфіну потрібно дивитися ширше, і брати до уваги той факт, що сільське господарство – особливий сектор, який щедро субсидується основними країнами-конкурентами. Як би бажання наповнити скарбницю за будь-яку ціну не позбавило нас значної частини валютної виручки. Та й перспектива відходу сільського господарства “в тінь” теж цілком імовірна.
Загалом, з озвученого на Нацраді складається таке враження, що прагнення чогось позитивного, але поки що немає розуміння, як це зробити. По-хорошому, треба розпочати з обрізання бюджетних зобов’язань: почистити держзакупівлі, навести лад на держпідприємствах і, нарешті, провести пенсійну реформу та приватизацію. Ну і заручитися підтримкою міжнародних фінансових організацій – знайти фінансування тимчасових провалів у зборах податків.

У будь-якому разі, питання податкової реформи потрібно починати вирішувати прямо зараз, оскільки майбутні політичні перегони та її результати вкотре відсунуть цей намір на восьмий план.

Генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital, голова правління Бізнес-ради “Ціна держави” Ігор Мазепа

>