березня 2016
Гендиректор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа розповів Фокусу, чому реформи в країні буксують, хто міг би стати ефективним прем’єр-міністром і яким інвесторам зараз більше цікава Україна.
Ігор Мазепа — один із небагатьох інвестиційних банкірів, який не захотів піти на держслужбу. Але осторонь того, що відбувається, він все одно не стоїть. Будучи у добрих стосунках із главою Адміністрації президента Борисом Ложкіним, Мазепа досить часто відвідував АП, де давав рекомендації щодо претендентів на високі посади. З неофіційним “рекрутером” президентської Адміністрації ми зустрілися у день вердикту Кабміну Арсенія Яценюка у парламенті. Ігор Мазепа не приховує, що спектаклем у Верховній Раді відверто розчарований.
Останнім часом великі бізнесмени часто критикують дії влади – Захур, Тарута, Кардаков. Ви разом із ними в опозиції?
Я не те що в опозиції, але дуже негативно ставлюся до того, що відбувається. Очевидно, що відповідальність за плачевний стан економіки та бізнес-клімату лежить як на прем’єрі, так і на президентові. Та низка договірняків та компромісів, на які політична еліта пішла ще в середині 2014 року, призвела до ситуації, що жодна реформа повноцінно не проходить. Два лідери країни не знайшли політичної волі, щоб лити воду на один млин. Тому оцінка за реформи в країні – трієчка.
Зате всі намагаються сподобатися електорату. Відстоюють низький пенсійний вік, але нічого не говорять про високу смертність, заплющують очі на низьку продуктивність села, але бояться навіть клаптик землі передати у приватні руки. І найгірше, що це все це озвучується людьми, які мають робити прямо протилежні речі. Як може міністр соцполітики виходити на публіку та говорити, що він категорично проти підвищення пенсійного віку? Адже це він має проводити пенсійну реформу, щоби уникнути хронічного дефіциту бюджету Пенсійного фонду. При цьому пенсіонери одержують принизливо маленьку пенсію у розмірі 45 доларів на місяць.
Незважаючи на критику, Яценюк утримався у кріслі прем’єра. Далі щось зміниться на краще?
Ситуація з відставкою міністра економіки Айвараса Абромавічуса сколихнула наше політичне болото. Настрій у суспільстві загострився, а влада сильно залежить від них. Тому зараз я оцінюю ситуацію краще, ніж три місяці тому. Щодо Яценюка, то вважаю, час показав, що він не може бути прем’єр-міністром. Дивуюся, як можна так чіплятися за владу? Але гадаю, до кінця року ми ще побачимо одного-двох нових прем’єрів.
Світлі плями нинішнього в уряді ви бачите?
В уряді, мабуть, щонайменше. Мінекономіки теж мали досягнення. Насамперед, це реформа держзакупівель та запуск системи електронних торгів ProZorro. Але загалом уряд відпрацював досить слабо.
Як мені здається, на своєму місці точно знаходиться голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вона має чіткий прозорий курс із оздоровлення банківської системи. З ринку вже виведено “ліві” банки, які займалися відмиванням грошей або просто не виконували банківських функцій. Банки НБУ, що залишилися, поки що підтримує високою ставкою за своїми депозитними сертифікатами, і це допомагає їм пропетляти через важкий час. Звичайно, валютні обмеження НБУ можна критикувати, але з таким тиском на платіжний баланс країни скасувати їх зараз немає.
Крім Гонтарєвої, це деякі глави держкомпаній. Наприклад, Коболєв у “Нафтогазі”. З ним газовий ринок почав набувати цивілізованих обрисів. Нарешті країна домоглася диверсифікації постачання газу, запроваджено ринкові тарифи та паралельно субсидування незаможних. Бюджет на цьому сильно заощадив.
Йдучи у відставку, Абромавічус рекомендував призначити прем’єр-міністром нинішнього міністра фінансів Наталію Яресько. Гарна кандидатура?
Було б добре. Гіпотетично вона могла б стати одним із найкращих прем’єрів у нашій історії. Хоча я ставлю під питання її адміністративні можливості керувати бюрократичним держапаратом, що настільки розрісся, який є в Україні. Ну, і звичайно, хотілося б від неї рішучіших кроків у податковому реформуванні.
Ставку ЄСВ знизили вдвічі до 22%. Мало?
Податкова реформа була недалекоглядною. Адже у нас культура сплати податків у країні відсутня. Одна справа, коли ти сплачуєш податки і розумієш, що ці гроші йдуть на освіту та дороги, а інша – коли, ти впевнений, що їх розбазарять чи роздеребанять. Тому треба було і ЄСВ, зокрема, знижувати нижче. Не говорячи вже про інші податки, деякі з яких навіть підняли.
