вересня 2017
Ейфорія від отримання на ринку трьох мільярдів доларів “без особливих зусиль” може зіграти злий жарт з урядом – реформи якщо не згорнуться, то йтимуть ще повільніше, – вважає генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
Розміщення п’ятнадцятирічних єврооблігацій на 3 мільярди доларів справді можна вважати вдалим для України.
Вперше держава отримала на відкритому ринку таку величезну суму (колишнім рекордом було залучення 2,6 мільярда доларів у 2012 році). Вперше залучило такий довгий борг (раніше найдовшим було десятирічне розміщення). Більше того, вперше Україна зважилася на ринкове розміщення боргу з таким низьким кредитним рейтингом (“В-” від Standard & Poor’s та Fitch).
Скептики кажуть, що можна було б залучити і під нижчі відсотки — адже Україна платитиме цими паперами 7,375% річних, або 221 млн доларів на рік.
Тут важко не погодитися — ставку справді можна було б отримати і менше. Наприклад, залучаючи борг не на ринку, а в якогось багатого сусіда, як це зробив Янукович у 2013 році, отримавши ті ж 3 мільярди під 5% річних. Щоправда, лише на два роки.
Але треба розуміти, що за неринкову ставку все одно доведеться заплатити — і часом набагато більше, ніж вдасться заощадити на відсотках.
Те, що ставка вийшла цілком ринковою, вже довів сам ринок — у перший день торгів п’ятнадцятирічними облігаціями міжнародні фонди купували їх за ставкою 7,40%, тобто. вище, ніж платитиме держава.
Чи могла все-таки відсоткова ставка бути нижчою? Теоретично – так, адже у 2006-2007 роках Україна залучала десятирічні облігації під 6,58%-6,75% річних. Але тоді суми залучень були скромнішими (до одного мільярда), та й кредитні рейтинги України були на три пункти вищими, ніж сьогодні (“ВВ-” від Standard & Poor’s і Fitch). А кредитний рейтинг від міжнародних агентств, що показує ризик будь-якого позичальника, впливає на ставку.
Наприклад, недавній дебютний випуск десятирічних єврооблігацій Таджикистану обійшовся цій екзотичній для переважної більшості інвесторів країні в 7,125% річних, тобто дешевше, ніж Україні.
І це при тому, що в супровідних документах до облігацій описуються такі пікантні подробиці, що через Таджикистан проходить один із найпотужніших світових наркотрафіків. Але навіть за таких особливостей країни її кредитний рейтинг від Moody’s виявився на аж два пункти вищим, ніж український.
Так, схоже, нас кредитні агенції не шанують і з цієї причини нам доводиться нести додаткові витрати. Отримавши таджицьку ставку за нашими новими облігаціями ми заощаджували б на рік на відсотках близько 200 мільйонів гривень. Але варто чесно сказати, що ми не надто й заслужили високих рейтингів.
Адже якби ми реально імплементували всі ті реформи, про які так багато говоримо (судова реформа, пенсійна реформа, медична реформа, ефективна боротьба з корупцією, приватизація, валютна лібералізація), то кредитні агенції не мали б причин не підвищувати наші рейтинги.
А що ми бачимо зараз? У наших західних партнерів щодня все більше претензій. Наприклад, до реформи ринку газу, яка вважається однією з найуспішніших за останні три роки.
На жаль, успішне розміщення єврооблігацій тільки збільшує ризик того, що реформи у нас якщо не згорнуться, то йтимуть ще повільніше. Адже так і залишилася непроголосована низка найважливіших реформ (пенсійна, медична, судова). Крім цього, з’явилося напруження у відносинах із МВФ.
Ейфорія від отримання на ринку трьох мільярдів доларів “без особливих зусиль” може зіграти злий жарт із нашим урядом.
Адже виявляється, що є місця, де сьогодні можна отримати набагато більше грошей, ніж обіцяє МВФ (до 1,9 млрд доларів у наступному транші), і при цьому не брати на себе підвищених зобов’язань, які висуває Фонд — т.д. е. взагалі без реформ.
Хоча співпраця з МВФ та можливість залучати борги на вільному ринку — речі пов’язані. Якщо наша країна отримає негативну характеристику від МВФ за результатами чергового перегляду, за цим неодмінно підуть зниження її кредитних рейтингів агентств, що відразу закриє можливість залучати міжнародні позики.
Тому я дуже сподіваюся, що запаморочення від отримання рекордної позики не заразить наших політиків, і ми побачимо активну роботу над усіма запланованими реформами.
Адже реформи, зрештою, не Фонду потрібні. Вони потрібні нам, мешканцям цієї країни.
генеральний директор, власник інвестиційної компанії Concorde Capital
