серпня 2018
У те, що в Україні існує безкоштовна медицина, можуть повірити лише ті, хто ніколи не потребував медичної допомоги. Та й українська конституція прямо не стверджує, що медицина у нас має бути безкоштовною.
У безкоштовну медицину в Україні можуть повірити лише ті, хто ніколи не потребував медичної допомоги. Та й українська Конституція прямо не стверджує, що медицина має бути безкоштовною.
Там говориться, що медичне обслуговування має бути ефективним та доступним, а також про те, що державні та комунальні медустанови мають надавати медичну допомогу безкоштовно.
Наші лікарі готові надати допомогу, але найчастіше за медикаментами та іншими необхідними матеріалами пацієнтів відправляють у найближчу аптеку.
Це підтверджують дослідження Держстату. У 2016 році із загальних витрат на лікування та медикаменти у розмірі 154 млрд грн лише 57 млрд грн було сплачено за рахунок бюджетів різних рівнів. На особисту кишеню пацієнтів припало 95 млрд грн витрат на лікування або 62% — без урахування 15 млрд грн подяки лікарям.
Витрати населення на лікування значно перевищують усі витрати держави на медицину, включаючи витрати на оплату праці медичних чиновників, дослідження та профілактику, що склали у 2016 році 76 млрд грн.
Джерело: Держкомстат
Більшість суми, витраченої населенням на лікування у 2016 році, склала купівля медикаментів — 71 млрд грн або 140 грн на місяць на кожного мешканця.
У цій цифрі криються недостатнє фінансування медицини державою, яка змушує українців брати грошову участь у лікуванні, довірливість населення до людей у білих халатах, які рекламують за гроші дорогі препарати, схильність до самолікування, недоступність медичних послуг у багатьох регіонах.
Статистика підтверджує, що безкоштовної медицини в країні немає, і доступну медицину назвати теж не можна. Згідно з опитуванням Держстату, 23% сімей не отримали доступу до необхідних медичних послуг у 2016 році, а 19% опитаних розповіли про випадки відмови від ліків через їхню дорожнечу.
Джерело: Держкомстат
Фінансування медицини: закон передбачає суттєве зростання
Закон із пакету медичної реформи передбачає програму державних гарантій оплати медичних послуг, яка має включати оплату самих послуг та відповідних медичних препаратів. При цьому мінімальний розмір програми держгарантій має становити 5% ВВП.
Це вдвічі більше, ніж виділялося з бюджетів на лікування та препарати протягом останніх років. Якщо таке фінансування справді виділятиметься, це стане суттєвим кроком у бік безкоштовної медицини.
Якби на лікування та закупівлю препаратів держава виділяла 5% від ВВП у 2012-2016 роках, то українці могли б у рази скоротити фінансування медицини.
Наприклад, якби фінансування було на рівні 5% від ВВП, а всі додаткові бюджетні кошти були спрямовані на закупівлю медпрепаратів, то населення витрачало б на них у шість-дев’ять разів менше.
Оскільки не всі препарати, що купуються населенням, є необхідними, то держава могла б покрити всі витрати громадян на купівлю ліків.
Джерело: Держкомстат
Наскільки реалістичне зростання фінансування?
Ухвалення правила про державне фінансування медичних послуг на рівні 5% від ВВП є головним чинником успішності медичної реформи. Однак у те, що таке фінансування виділятиметься, важко вірити. Є сумніви, що в це вірять та ініціатори реформи.
У перехідних положеннях будь-якого закону про держбюджет є перелік статей, які тимчасово не застосовуються. Здебільшого такі статті наказують на фінансування різних держпрограм. Ймовірно, у майбутніх бюджетах ми побачимо і тимчасове “заморожування” статті про мінімальний розмір фінансування медицини.
Зростання фінансування можливе лише у випадку, якщо проблема медицини стане найважливішою в країні. Напевно, для цього медична система має розвалитися, але й тоді реформа навряд чи допоможе відновити її. Втім, просте підняття державного фінансування не вирішує всіх проблем.
По-перше, гроші все одно йтимуть з кишень громадян, лише у вигляді податків, а те, що рішення про фінансування прийматимуться у високих кабінетах, — не завжди добре. Не секрет, що люди ефективно розпоряджаються своїми грошима, ніж чиновники — бюджетними коштами.
