травня 2018
Ексклюзивне інтерв’ю засновника та голови інвесткомпанії “Конкорд Кепітал” Ігоря Мазепи агентству “Інтерфакс-Україна” (I частина)
– Як інвестори реагують на наближення майбутніх виборів президента і парламенту в 2019 році? Чи вважають вони, що ризики України зростають?
– Україна вже сама по собі ризик.
Знати та розуміти ці ризики – це, швидше, моє завдання, як і пояснювати інвесторам, які ризики та можливості існують на нашому ринку.
Загалом інвесторів сьогодні більше цікавлять питання боргових платежів, реформ та корупції – те, що реально на слуху. З цих питань я отримую від інвесторів абсолютно різні коментарі.
Єдине, у чому вони всі сходяться, це в тому, що на їхнє ставлення до України дуже сильно впливатиме позиція Міжнародного валютного фонду (МВФ). А Фонд чітко дав зрозуміти, на що саме він чекає від України. По-перше: антикорупційний суд. Це наріжний камінь: про нього говорять і активісти, і західні дипломати, і МВФ, і всі інші. На це також чекають і іноземні інвестори.
По-друге: це питання газу. Коли МВФ рік тому видавав Україні четвертий транш кредиту EFF $1 млрд, питання газу виглядало вже вирішеним: уряд мав лише технічно його реалізувати, і це рішення очевидно очікувалося до початку опалювального сезону. Причому, наскільки мені відомо, від інсайдерів у МВФ та дипломатичних колах, у Фонді з великим здивуванням та жалем довідалися, що підвищення цін на газ не буде, і довідалися не безпосередньо, а як усі ми, з телеефіру. Думаю, у них після цього склалося просто неприємне враження.
Ми, у “Конкорді”, навіть опрацьовували в рамках моделі розвитку подальших подій сценарій відкликання Фондом останнього траншу, оскільки питання газових тарифів було суворою попередньою умовою. Якщо умова не виконана, то кредитор має всі підстави вимагати фінансування назад і за нашою оцінкою ймовірність виставлення такої вимоги була дуже високою.
Тобто, до вирішення цих питань, про нові гроші чи нові програми не може бути й мови, і, наскільки я розумію, ці питання вже переходять у політичну площину. Тепер все залежить від того, як поведеться прем’єр – як політик чи технократ… Очевидно, що в руках президента ухвалення рішення про антикорупційний суд, а в руках прем’єра – за цінами на газ.
– Як довго інвестори готові чекати на ці рішення?
– Відразу зазначу, що інвестори досить таки позитивно реагують на зміни, що відбуваються в країні: на “Осінь реформ”, яка була, на появу абсолютно робочого та незалежного Національного банку, на зміни всередині “Нафтогазу”. Нагадаю, що “Нафтогаз” завжди був “чорною дірою”, в якій ховалися сотні мільярдів гривень. Довгі роки аналітики до дефіциту бюджету України додавали дефіцит Пенсійного фонду та дефіцит “Нафтогазу”. Завдяки зусиллям нового менеджменту дефіцит “Нафтогазу” змінився на профіцит. Пенсійний дефіцит, на жаль, як і раніше, залишається через відсутність бажання щось змінювати.
Я бачу категоричний настрій прем’єра Володимира Гройсмана виправити цю ситуацію, але, я також розумію, прем’єр із багатьох питань пов’язаний по руках та ногах. Ми навіть із нашим керівником аналітичного департаменту Олександром Паращієм обговорювали: Гройсман – добрий чи поганий? Прийшли до думки, що він – супер-прем’єр, але тільки пов’язаний по руках та ногах.
– З урахуванням такої ситуації, якою у “Конкорд Кепітал” макропрогноз на поточний рік?
– Ми вважаємо, що Україна зростатиме. Наш прогноз знаходиться на одному рівні з очікуваннями Світового банку (СБ) та МВФ – 3,0-3,5%. Основним фактором є внутрішнє споживання, тригером або первісним поштовхом, в якому послужило підвищення мінімальної заробітної плати на початку 2017 року. І цей фактор ще не вичерпався, зарплати продовжать зростати на тлі катастрофічної ситуації на ринку праці.
До речі, думаю, що ринок праці буде і найбільшим ризиком для економіки – меншою мірою курс гривні до долара, і більшою саме ринок праці, оскільки мільйони українців продовжують їхати або до Східної Європи, або до Росії. Бізнесу вже важко найняти малокваліфікованого робітника на зарплату нижчу за 10 тис. грн, він уже просто змушений платити високі зарплати навіть без рішення уряду. Це, у свою чергу, позначається на маржинальності і багатьох бізнесменів “скашує”, тим більше, що далеко не все ще вибралися із ситуації делевереджа (зниження боргового навантаження – ІФ) 2008 та 2014 років.
З іншого боку, це й непогано, оскільки справді підвищує добробут українців і позначається на зростанні економіки.
Позитивні очікування щодо макроекономіки підтримують і зовнішні ринки: ціни на основні біржові українські товари або стабільні, або потроху зростають, виробництво також зростає.
