липня 2016
Наприкінці минулого року журналісти Радіо Свобода провели 6 ночей під Адміністрацією президента, щоб з’ясувати, з ким зустрічаються чиновники. Саме в цей період проходили жваві дискусії про долю Кабміну та бюджет.
Ігор Мазепа також виявився одним із тих “нічних гостей” АП.
Відомий бізнесмен та власник інвестиційної компанії Concorde Capital кілька разів потрапляв до об’єктивів камер журналістів.
Навряд чи поява на Банковій бізнесмені стала для когось одкровенням. Про те, що Мазепа один із 18 радників голови АП Бориса Ложкіна, “Українська правда” вже раніше писала.
Співрозмовники УП зазначали, що гендиректор Concorde Capital впливає на багато кадрових призначень, що походять від АП. Деякі кадрові рішення досі пов’язують із ним. Наприклад, колишній керівник “Укрспирту” Роман Іванюк прийшов працювати у ДП саме із Concorde Capital.
Мазепа, за словами власників горілчаного бізнесу, навіть був присутнім на одному із закритих зборів голови “Укрспирту” з учасниками ринку. Він це заперечує.
Подейкують, що Мазепа вже не так часто, як раніше, заходить до АП і вже не має належної підтримки гаранта. Холодок у відносинах інвестбанкіра з Адміністрацією пов’язують із його конфліктом із Борисом Кауфманом та Олександром Грановським.
Можливо, причину цієї війни варто шукати якраз в історії навколо того самого “Укрспирту”. Іванюк пішов із держкомпанії ще восени 2015, нині держмонополією керує Сергій Блескун, який раніше працював на Кауфмана.
На даний момент Мазепа більше захоплений проектами Concorde Capital, темою приватизації та всім, що відбувається навколо неї. За словами інвестбанкіра, його команда готова брати участь у багатьох конкурсах. У тому числі інтерес викликає у нього такі лоти, як ОПЗ, обленерго та, можливо, “Укрспирт”.
Інтерв’ю з ним відбулося за тиждень до закінчення терміну подання заявок на конкурс із ОПЗ і вже тоді він стверджував, що Фонд держмайна не отримає жодного підтвердженого грошима інтересу. Так і сталося.
“СКЛАД УРЯДУ НАЙСЛАБШИЙ ЗА ОСТАННІ ДЕСЯТЬ РОКІВ”
— Ви знову збираєтеся в політику? Нещодавно ви намагалися пройти до парламенту з партією Сергія Тігіпка.
— Знову — це голосно сказано, бо я там ніколи не був.
Ситуація з Тігіпком — це було чи велике, чи невелике непорозуміння для мене і, боюся, що й для самого Тігіпка. Я був тільки у бізнесі та політичних амбіцій не маю.
— Незважаючи на це, вас важко сприймати як людину, яка ніяк не впливає на політичні рішення. Я суджу хоча б по тому, як часто ви були в Адміністрації президента.
— А як часто бував?
— Тільки в сюжеті радіо “Свобода” про нічних гостей АП ви двічі потрапляли у кадр.
— Нічого дивного, я радник Бориса Ложкіна. З ним мене пов’язували ділові (Concorde Capital спочатку робив IPO для UMH, потім допомагав продати цей холдинг, ЕП) та дружні стосунки.
Ділових стосунків у нас уже давно немає, вони зникли ще два роки тому, коли Ложкін очолив Адміністрацію президента. Ще я був у наглядовій раді Укрексімбанку до минулого тижня, хоча заяву про звільнення написав ще у лютому.
— Ви консультували главу Адміністрації президента лише з кадрових питань?
— Я не можу сказати, що за мною було закріплено якісь певні питання. Це були, наприклад, питання залучення західних інвестицій в Україну. Я також давав якусь думку бізнесу щодо регуляцій чи ініціатив уряду.
У людей, які працюють в Адміністрації президента, якийсь свій замкнутий світ. Часто навіть у бізнесі спосіб життя моїх друзів можна описати наступним шаблоном: у тебе два-три охоронці, вони дивляться на всі боки, щоб до тебе хтось не підійшов або, не дай Боже, заговорив з тобою на вулиці.
Здебільшого ці люди кочують між трьома місцями — будинком, офісом та ресторанами, в яких вони зустрічаються один з одним. Такі люди навіть рідко дихають свіжим повітрям. Вийшов з дому, під’їзду, тут у машину, привезли твоє тлінне тіло в офіс, вивантажили, ти піднявся на ліфті в офіс, з кимось побачився, поговорив і поїхав до ресторану.
Ось їхній спосіб життя. Також у політиків та чиновників, які працюють на державу. З тією різницею, що на вулиці вони з’являються ще рідше.
Такі люди не можуть часто спілкуватися з бізнесом чи пройтися вулицею, подивитися, чи порожні магазини чи ні, які ставки на оренду, які ціни на квартири, більше салонів з’явилося чи менше. Вони ж отримують суху статистику, яка швидше спотворює, ніж відображає реальність.
