червня 2018
1. Сучасний приватизаційний процес складно охарактеризувати, оскільки його просто немає. Є лише списки компаній, які планується приватизувати, і вони переходять із одного річного плану до іншого.
2. Єдине, що можна згадати з новітньої історії приватизації – це виставляти на продаж п’ять 25%-відсоткових пакетів акцій в енергокомпаніях, які належать Рінату Ахметову. Вони були виставлені влітку 2017 року за «круглою» загальною стартовою ціною 100 млн дол. США, що було схоже на попередню домовленість із кінцевим покупцем. П’ять енергокомпаній було «розбавлено» ще трьома, які цілком прогнозовано ніхто не купив.
3. За великим рахунком новий закон «Про приватизацію» нічого не додав. Якщо приватизації немає, то хоч танцюй навколо мертвого – його не пожвавити.
4. Фонд держмайна не приймає стратегічних рішень щодо приватизації великих об’єктів. Ці рішення ухвалюються на інших рівнях.
5. Зміни щодо непрямого бенефіціара, передбачених новим законом «Про приватизацію», вважаю дуже позитивними. Іноземні банки зроблять свій процес KYC (прим. know your client) більш жорстким і правильним, ніж чиновники. Але навіть це малоймовірно стане причиною, чи тригером, чи хорошим приводом для інвесторів інвестувати саме в Україну, і потягне за собою мегаінвестиції чи інтерес. Хоча процесуально зробить зручним процес приватизації для тих людей, які не хотіли б розкриватися тут.
6. Те, що російському капіталу заборонили брати участь у приватизації, просто узаконило вже сформовану практику та настрої російських інвесторів: вони розуміють, що їм тут, м’яко кажучи, не раді, тому забороняй/не забороняй – їх все одно тут немає.
7. За останній рік суттєво зріс інтерес китайських інвесторів до українських активів. Є хороші перспективи, що вони стануть одними із найбільших інвесторів у нашу країну. Горизонт їхнього планування набагато триваліший, ніж у будь-якого традиційного інвестора в українську економіку.
8. Команда Нацбанку провела серйозну роботу для того, щоб інвестори приходили і нормально почувалися тут. Валерія Гонтарєва залишила після себе зрозумілу та прозору банківську систему. Нині там – технократи у кооперації з усіма розумними міжнародними організаціями.
9. Приватним інвесторам важливо орієнтуватися на присутність у країні визнаних міжнародних гравців, таких як ЄБРР. Сам факт того, що ЄБРР інвестує мільярди в Україну, для них є добрим знаком. Крім грошей, він ще й привносить кращі західні практики корпоративного управління, соціальну відповідальність і нові позитивні тенденції, які є в сучасному світі.
10. Я впевнений, що якщо буде бажання, зрозумілий, відкритий та прозорий конкурс – в Україну прийдуть найбільші світові гравці: на Турбоатом, Електроважмаш, на Зорю та Центренерго. Вони їх куплять не за копійки. Я думаю, за ці активи буде дуже серйозна конкуренція. І ціна буде цілком адекватною.
